Ріка Дністер

Від північних схилів Українських Карпат до сонячних берегів Чорного моря звивистою 1362 кілометровою стрічкою часом тихо, подекуди бурхливо несе свої води на південний схід друга по величині ріка України - Дністер. Починається він з маленького струмка при горі Розлуч, що біля села Середа Львівської області, на висоті 760 метрів над рівнем моря. Дністер, пройшовши немалими просторами і ввібравши приблизно 400 великих і маленьких річок, стає великою судноплавною рікою і в Одеській області вливає свої води в Дністровський лиман.

Вид на Беремянський каньйон (Вид з Ластівчиного гнізда, пруч з табором в с. Хмелева)

Сучасна назва Дністра веде свій початок з Київської Русі і означає "бистра вода". Древні греки називали ріку Тіріс, а ще пізніше Тірас. У римлян вона відома під назвою Данастріс, Данаструс. У турків - Турла.

Дністер має 386 приток. Головні з них: праві - Стрий, Свіча, Ломниця, Бистриця, Реут; ліві - Золота Липа, Cтрипa, Серет, Збруч, Смотрич. В верхів'ях швидкість течії Дністра - 4 м/сек, на рівнині - до 2м/сек., а в усті спадає до 0.7 м/сек. Русло звивисте. У верхній частині (до міста Самбір) це типова гірська ріка, що тече по вузькій долині з обривистими скалистими берегами. Ширина русла в верхів'ї - не більш ніж 40 м, в низів'ї - 100-240 м, а ширина пройми в низів'ї досягає 8-16 км. Спустившись з гір, Дністер тече широкою, місцями заболоченою, рівниною, і течія його сповільнюється. Ріка тут тече по плоскогір'ю в невисоких, порослих вербами глинистых берегах, деколи утворюючи острови; вода каламутна, часто мілка. В районі с. Журавно підвищується спочатку лівий, а потім і правий берег ріки, русло стає кам'янистим, течія посилюється. Нижче древнього Галича долина Дністра звужується до ~ 200 м. Високі скалисті береги Дністра тут поросли листяними лісами і кущами, з-під скал витікають численні джерела.

Вид p Червоної гори

В середній течії Дністра на поверхню виходять кристалічні породи - граніти, гнейси, сіеніти, утворюючи подекуди невеликі пороги і перевали.

На ріці Дністер гори підходять так близько до ріки, що утворюють каньйон, руслом якого тече ріка. Потоки в деяких місцях зриваються з кручі просто в річку, пертворюючись в живописні водоспади. Окремі частини скал нагадуть швейцарський сир, весь в дірках від виходів печер і гротів. На берегах ріки і в навколишніх селах зустрічаються пам'ятники культури різних народів, що в давнину населяли долину Дністра (церкви, костели, монастирі, палаци, руїни замків і фортець). В долині ріки і в прибрежних скелях немало печер, деякі з них служили монахам скельних монастирів для життя і відправи служб.

Долина ріки була заселена людьми ще з давніх давен. В заводі лівого берега Дністра біля села Лука Врубливецька збереглися залишки однієї із найдавніших в Україні стоянок раннього палеоліту (300 тbс. років тому). Сьогодні долина ріки досить щільно заселена, а прибрежні села потопають в садках (яблуня, груша, слива, черешня, грецький горіх).

Найцінніший найживописніший відрізок Дністра довжиною в 250 кілометрів знаходится між устями рік Золота Липа і Збруч. Тут Дністер тече по каньйоноподібній долині, утворюючи багато фантастичних вигинів.

Вид на Дністер з печери монахів-відлюдників (с. Летячі)

Природа Дністровського каньйону своєрідна і неповторна, схили Дністра вкриті реліктовою лісовою та степовою рослинністю. Історичних пам'ятників на берегах Дністра не менше, ніж на інших європейських ріках. Замки, монастирі, церкви, костели, скелі, гроти і печери ,що століттями спостерігають за зеленуватою дністровськю течією.

Пропонуємо Вашій увазі водний маршрут, протяжністю біля 100 кілометрів, який пролягає від села Незвисько до села Городниця Івано-Франківської області. Подорожуючи цим маршрутом, Ви зможете ознайомитися з унікальною природою, рослинним та тваринним царством Придністров'я. Відвідавши історичні пам'ятники і видатні місця, Вы поринете в сиву давнину віків. Ця подорож назавжди залишиться світлою і теплою згадкою. Палаци і замки, монастирі і печерні церкви, старовинні садиби і костели прикрашають береги Днестра. Скали і гроти, живописні урочища створюють неповторну атмосферу, притаманну тільки цій українській ріці.

Фауна і флора

Флора

Високі ліві береги річки вкриті рідкісною рослинністю, що за своєю різноманітністю перевершує Кременецькі гори і Подільські Товтри.

Багатими на рослинність є схили каньйону, прибережні луки та поля (горицвіт, сон великий, ковила, первоцвіт, ясенець білий, мигдаль степовий, ромашка, молодило руське тощо). Значна кількість реліктових, ендемічних та рідкісних рослин каньйону занесена до Червоної книги України.

Фауна

Різноманітним є тваринний світ каньйону. У лісах водяться козулі, зайці, борсуки, лисиці, вепри, білки та інші тварини. На кам’яних схилах і в чагарниках живуть ящірки, мідянки, гадюки, вужі.

Десятки видів птахів освоїлись у лісах, луках, річкових заплавах і на схилах стрімких пагорбів (зозулі, соловейки, дятли, ластівки, дикі качки і гуси, мартини, сірі та білі чаплі, чорні лелеки, круки, яструби, шуліки тощо).

У річці Дністер є 40 видів риб: короп, підуст, окунь, сом, марена, лящ, судак, щука, верховодка та багато інших. Велика кількість жаб і раків свідчать про допустиму екологічну чистоту дністровської води. Порівняно з іншими великими річками, Дністер вважається однією з найчистіших річок Європи.

 

Галарея

Дністро́вський каньйо́н — каньйон, утворений річкою Дністер і розташований на межі 4 областей: Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької.

Загальна довжина його становить близько 250 км, що забезпечує Дністровському каньйону місце серед найбільших каньйонів не лише України, а й Європи.

Дністровський каньйон, згідно з рішенням всеукраїнського Інтернет-опитування, оголошеним 26 серпня 2008 року, визнаний одним із 7 природних чудес України.

Утворився внаслідок специфічної геологічної будови місцевості, а також тектонічних рухів та процесів водної і вітрової ерозії.

Географія

Каньйон розташований у західній частині України, причому лівий і правий бік каньйону належить різним областям: лівий — Тернопільській і Хмельницькій, а правий — Івано-Франківській і Чернівецькій.

У Тернопільській області Дністровський каньон охоплює райони: Монастириський, Бучацький, Заліщицький та Борщівський. На території Хмельницької — Кам'янець-Подільський та Новоушицький. В Івано-Франківській області каньйон розташований у Галицькому, Тисменицькому, Тлумацькому та Городенківському районах. У Чернівецькій — це Заставнівський та Хотинський райони, а у Кельменецькому та Сокирянському Дністровський каньйон менш помітний, аніж у решті районів.

Поблизу Дністровського каньйону проходять автошляхи А-268, А-269 та М-14.

 Геологія

У долинах Дністра та його приток відслонюється потужний комплекс осадових товщ від наймолодших — антропогенних — і до найдавніших — силурійських — відкладів палеозойської ери.

Каньйон починається в районі містечка Нижнів Івано-Франківської області унікальним відслоненням юрського періоду, а закінчується поблизу села Трубчин Борщівського району Тернопільської області найбільшим у світі відслоненням силурійських порід.

На правому березі Дністра неподалік села Буківна, а також на лівому, на Танутинській горі біля села Діброва Івано-Франківської області, відслонюються різні породи мезозойської ери — відклади верхньої юри, що є єдиним подібним відслоненням на значній площі Східно-Європейської платформи. Ці відклади, представлені переважно жовтувато-білими, доломітизованими, органогенно-уламковими та оолітовими вапняками, містять відбитки кількох видів викопних морських водоростей і різноманітний комплекс викопної фауни.

На території Дністровського каньйону утворилося три типи рельєфу: скульптурно-ерозійний, горбисто-горбогірний і акумулятивно-рівнинний (переважно на правобережжі).

За свідченнями українського вченого В. І. Гаврилишина, на території Дністровського каньйону присутній своєрідний, властивий тільки цьому районові ендемічний, пізньоюрський комплекс морських організмів. Він вказує, що серед 179 видів, вивчених А.Альтом ще 1881 року, 125 виявилися новими, вперше описаними в літературі.

Найбагатшими на залишки викопних організмів є відслонення юрських вапняків біля села Буківна (159 видів) та Татунської гори.

У Дністровському каньйоні збереглися еталони відслонень силуру і девону.

Унікальними є дністровські травертинові скелі з природними чи рукотворними печерами. Здавна деякі з них були пристосовані під печерні храми і монастирі. Одним із таких печерних монастирів був кам'яний грот "Скеля монахів ", що біля села Литячі на лівому березі Дністра.